Історія молодіжної організації Пласт тісно пов’язана із Станіславом (Івано-Франківськом), зокрема з колишнім приміщенням української гімназії (будинок по вул. Шевченка, 44) , яка була відкрита в 1905 р. У Станіславі, одночасно із Львовом, Пласт розпочав свою діяльність в 1912 р. Це сталося після декількох років заснування скаутського руху в 1907 р. в Англії лордом Робертом Байденом-Павеллом, який швидко ширився світом.

У вересні 1913 р. пластова організація в Станіславівській українській гімназії нараховувала понад 80 учнів – учасників трьох вищих клас. Директор гімназії д-р Микола Сабат ставився прихильно до нової молодіжної організації. Організував пластові гуртки серед учнів гімназії та опікувався ними Григорій Кичун, професор гімназії, старшина австрійської армії. Пласт на початках свого існування був тільки шкільною організацією. Але вже протягом Першої світової війни (1914-1918 рр.) пластові юнаки Станіслава з рушницями в руках включилися в ряди українських збройних сил – Українських Січових Стрільців.
Свою діяльність організація Пласт при Станіславівській українській гімназії відновила після Першої світової війни у вересні 1921 р. При гімназії діяли 11-й курінь ім. гетьмана Івана Мазепи, заснований проф. Осипом Левицьким (був сотником УГА), який нараховував до 150 осіб, а також 12-й курінь ім. княгині Романової, заснований Надією Левицькою, дружиною Осипа Левицького (при українській дівочій гімназії «Рідна школа»).

Пластова організація в Станіславі в 20-х рр. набирає обертів. Паралельно постають 16-й курінь ім. Короля Данила з учнів української приватної вчительської семінарії Товариства «Рідна Школа» (заснував Іван Слободяник) та 23-й курінь ім. Ганни Барвінок при вчительській семінарії Сестер Василіянок (заснований Надією Левицькою). В кінці 20-х рр. постають нові курені, зокрема дівочі: 63-й ім. О. Кобилянської та 91-й ім. Лесі Українки, а також хлопчачий 61-й курінь ім. Федька Черника.


Спротив українського населення Галичини під час полонізації в 20-х рр. ХХ ст. призвів до репресій польської влади проти всього, що було українським.
Влітку 1930 р. в бойовій акції ОУН під Бібркою в повному пластовому однострої загинув вихованець 11-го пластового куреня в Станіславові старший пластун скоб Гриць Пісецький. Польська окупаційна влада забороняє діяльність Пласту. Проте молодь продовжує діяти нелегально до 1939 р.


Після Другої світової війни відновити діяльність організації через окупацію радянської влади не вдається.
З 1990 р. з назріванням розпаду Радянського Союзу за відновлення Пласту в Івано-Франківську беруться члени Студентського Братства. Вони організовують перші гуртки і табори. Організація починає динамічно розвиватися. У березні 1990 р. в Угорницькій школі створюються перші пластові гуртки. В червні 1990 р. було проведено перший пластовий табір «Прометей» (комендант Василь Іваночко), а 30 серпня перші пластуни Івано-Франківська склали Пластову Присягу.
З 1991 р. до сьогодні Пласт в м. Івано-Франківську активно розвивається: створюються юнацькі курені (12-18 років), новацькі гнізда (6-11 років), пташачі крила (до 6 років). Серед юнацьких куренів діє вісім хлопчачих та чотири дівочі: курінь ч. 27 ім. В. Івасюка (1991 р.), курінь ч. 22 ім. М. Підгірянки (1994 р.), курінь ч. 49 ім. І. Миколайчука (1995 р.), курінь ч. 59 ім. С. Ленкавського (1996 р.), курінь ч. 79 ім. В. Липинського (2005 р.), курінь ч. 56 ім. М. Рудницької (2006 р.), курінь ч. 70 ім. О. Кобилянської (2008 р.), курінь ч. 99 ім. П. Скоропадського (2011 р.), підг. курінь ім. Анни Стен (2018 р.).
Новацьких гнізд є п’ять – три хлопчачих та два дівочі: гніздо ч. 3 «Лісові бешкетники» (1991 р.), гніздо ч. 28 «Чарівний ліс» (1998 р.), гніздо ч. 49 «Прайд» (2012 р.), гніздо ч. 56 «Рута-м’ята» (2015 р.), підготовче гніздо «Планета Героїв» (2017 р.).
В 2008 р. в станиці Івано-Франківськ почали займатися з наймолодшими дітьми – пташатами.

Close
Go top