Знімальна група новин каналу 1+1 звернулася до пластунів Івано-Франківська з бажанням зняти цікавий сюжет до 110-ї річниці з дня народження Степана Бандери, яка припадає на 1 січня 2019 р.

Залишаються мало дослідженими юні роки Степана, коли він 8 років виховувався в Пласті. І є, безперечно, велика кількість літератури, яка розкриває політичне життя провідника українських націоналістів.

Через поганий стан свого здоров’я вступити до Пласту С. Бандера зміг лише у 13 років, причому із третьої спроби. Про свою участь в українському скаутському (пластовому) русі Бандера в автобіографії згадує скромно коротко: «До Пласту я належав від 3-ої гімназійної кляси (від 1922 р.); у Стрию був у 5-му пластовому курені ім. кн. Ярослава Осьмомисла, а після випускного іспиту в гімназії – в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина», аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р.» (дослідник пластового руху Юрій Юзич).

В Центральному державному історичному архіві в м. Львові Ю. Юзичем були знайдені особисті рукописи Степана Бандери, де він юнаком в пластовому однострої у вересні 1927 р. самостійно вирушає в мандрівку з ночівлею із с. Старий Угринів (тепер Калуський р-н) до м. Станіславова (Івано-Франківськ).

«Колись на третю пробу [ряд етапів, які проходять пластуни на шляху до самовдосконалення] була мандрівка самостійно з ночівлею в шелесті» (Ю. Юзич).

18-літній Степан Бандера детально описує виряд (особисті речі), які бере в мандрівку, кілометраж і сам маршрут, вказує на присутність чи відсутність культурного життя в селах, через які мандрує, розповідає про влаштування ночівлі над річкою Луквицею та те, як до Станіславова потрапляє через с. Загвіздя.

Пластунів дуже зацікавив маршрут на третю пластову пробу Степана Бандери і в планах є його повторити повністю в теплішу пору року.

Авторка Віта Дідик