Євген Єфіменко – співзасновник та арт-директор студії brendari, колишній пластун куреня ч. 49 ім. Івана Миколайчука. Женя каже, всміхаючись, що колишніх пластунів не буває!
Про brendari. В липні 2015 року Євген Єфіменко та Микола Шкварок заснували студію графічного дизайну brendari. За 5 років існування студія стала однією з провідних в Західній Україні та впевнено набирає популярності по всій країні. Брендарі розробили більш як 200 проектів для різного роду бізнесів та організацій не тільки для України, а й закордону.
Про Пласт. «Більш-менш притомно працювати з графічним дизайном я почав у 2007 році, але саме Пласт був тим місцем, де я використовував на практиці знання, здобуті в художній школі», – стверджує Женя.
Пластувати в станиці Івано-Франківськ Євген розпочинає з 2002 року в юнацькому курені ч. 49 ім. Івана Миколайчука. Навчався в ЗШ №16 і до школи любив носити вишиванку. А ще Женя періодично вибривав оселедця, що в той час було швидше винятком, а не трендом. «Першим моїм логотипом була відзначка для пластової події [відзначка – значок на форму – прим. авт.]. Я малював афіші на заходи та емблеми на футболки. Тому найпершими «замовниками» були саме хлопці з юнацького куреня». «Ще була футболка з Іваном Миколайчуком, яку перемальовував з комп’ютера, прикладаючи листки паперу до екрану. Тоді я ще не знав про фотошоп», – пригадує Женя, – хлопці з куреня дотепер використовують зображення Миколайчука. І це приємно».
«Після Пласту я був більш готовий до комерційних замовлень, ніж мої однолітки. Адже саме Пласт навчив сприймати критику, знаходити нестандартні рішення та швидко генерувати ідеї. До прикладу, в юнацтві, на таборі перед кожним сніданком, обідом та вечерею ми змагались гуртками за можливість швидше взяти їжу. На все про все було 2-3 хвилини, за які потрібно було придумати текст на популярну пісню із заданою тематикою. Далі оплесками вибирали кращого. Найкращі їли швидше (сміється). І, взагалі, оцей дух змагань в Пласті був всюди. На мене це вплинуло дуже сильно».
Про вибір справи життя. Здобуття освіти архітектора в університеті супроводжувалася постійними підробітками, як графічного дизайнера. І переважно це були логотипи. Після завершення вишу вибір постав між престижною високооплачуваною професією архітектор-містобудівельник або ж перетворити своє захоплення і підробіток дизайнера у справу життя. І Євген вибрав логотипи. Робота в декількох агенціях дала зрозуміти всю «кухню» цього бізнесу, бо Женя знав, що ціллю буде власна студія і цілеспрямовано йшов до мети. Далі були звільнення з останньої найманої роботи в 2014 році і переїзд зі Львова до Івано-Франківська, щоб нарешті запустити власну справу.
«За ці 5 років ми стали повноцінною студією графічного дизайну із сильною командою та красивим офісом, а головне з поважним портфоліо», – із гордістю говорить Женя. «Наша команда оновила бренди великої кількості підприємств та організацій. Брендарі створили логотипи для компаній, що працюють у безлічі сфер: співпрацювали як з невеликими громадськими організаціями, так і з промисловими гігантами, з ІТ-компаніями та футбольними клубами, з маленькими кав’ярнями та міжнародними трейдерами. Окрім комерційних замовлень для нас дуже важливо систематично працювати з волонтерськими проектами. Здебільшого вони для рідного Івано-Франківська, яке, – на думку Жені, – найкомфортніше місто для проживання».
Про смішне. «Ще буває кумедно, коли з’ясовується, що наш клієнт, зазвичай з іншого міста, теж пластував. І я про це дізнаюсь десь в процесі роботи, бо вже надто ретельні і вимогливі ці пластуни. А як виявлялось, що ми були на спільних пластових акціях, маєм купу спільних знайомих і, ймовірно, пересікались багато разів, то було про шо поговорити і що згадати окрім бізнесу», – сміється Євген.
Записано Вітою Дідик на Scout Business Club, в студії «brendari»